В’єтнамський привіт

Гастротуризм - це особливий вид подорожей, де маршрути будуються не від храму до музею, а від кафе до ресторану. Особливо цінний досвід взаємодії з місцевою кухнею - тією, яку не знайдеш в путівниках, але, спробувавши, не забудеш ніколи. Найголовніші рецепти, перевірені часом страви і колоритні способи їх подачі опиняються далеко за межами своєї батьківщини. Так відбувається, зокрема, з в'єтнамською кухнею.

Стілець Pho мало схожий на ті низенькі пластикові табурети, якими всіяні вуличні кафе Ханоя і Хошиміну, та все ж він легко зміг би опинитися на їхньому місці. В його простій формі й відсутності декоративності знайшла відображення сама в'єтнамська культура. Вона позбавлена зайвої помпезності, характерної для сусідніх Індії та Китаю, сповнена витонченості та простоти, яка буває лише в природі. Стілець Pho - це відлуння сезону дощів у лініях ніжок, це плавні вигини терасових рисових полів у лінії спинки. А якщо говорити мовою кулінарії, то в образі Pho легко читається стрункість хасі, паличок для їжі, та пластичні обриси рисової локшини.

«Якщо порівнювати В'єтнам з іншими азіатськими країнами, то в ньому можна побачити набагато більше єднання з природою і набагато менше технологічності. Так, тут також сильно відчутний вплив Заходу з його технічним прогресом, поп-культурою та іншими атрибутами. Але, при цьому, В'єтнам продовжує відстоювати культурну своєрідність, наполягаючи на збереженні національної ідентичності. Стілець Pho поєднує в собі ці процеси: він зроблений з високою точністю і з використанням технологічних матеріалів, але, при цьому, його образ простий, зрозумілий і, головне, надовго затримується в пам'яті», - розповідає про історію створення дизайнер Нікіта Букорос.